Іздрик

буває, що хтось вголос промовляє те, що ти часто чуєш у тиші..


ти

ти живеш у мені життям окремим
це не зовсім те саме що шизофренія
я погано в твої в'їжджаю теми
і мотиви твої розгадати не вмію

я тебе наділяю своїми страхами
і надіями й болем і хіттю і щемом
ти мені не говориш що буде з нами
ти мовчиш наче ангел чи тихий демон

але завше ти є і завжди присутня
чи вдихаю я кисень чи дим сигаретний
ти як інша моя потаємна сутність
ти немов полотно під моїм портретом

ти в мені наче ніл всепроникної лімфи
ти в мені наче лімб де чекання вічне
зачекінилась в мозку крихітним міфом
і заплющила очі на морок і відчай

ти живеш у мені поміж пеклом і раєм
об'являєшся вільно то чортом то богом
ти живеш у мені і в собі тримаєш
все що ще залишилось в мені живого

Juan Ramón JIMÉNEZ ( Хуан Рамон ХИМЕНЕС)

вечір. прощання з лютим. спогади.вино. підсолоджування тиші.

ЛИЛИЯ И СОЛНЦЕ

Мои слезы горьки, как море,
когда ты вздыхаешь весною,
я с тобой никогда не встречусь,
как не встретишься ты со мною.

Я могу умереть от горя,
когда ты идешь стороною,
я с тобой никогда не встречусь,
как не встретишься ты со мною.

Весна. Хуан Рамон Хименес

                         Я просто сказал однажды -
                         услышать она сумела, -
                         мне нравится, чтоб весною
                         любовь одевалась белым.

                         Глаза голубые вскинув,
                         взглянула с надеждой зыбкой,
                         и только детские губы
                         светились грустной улыбкой.

                         С тех пор, когда через площадь
                         я шел на майском закате,
                         она стояла у двери,
                         серьезная, в белом платье.

действительно

так

Таня Малярчук "Звірослов"

Бачити життя таким, яким воно є. Сміятись йому в обличчя. Читала б 100 разів по колу.

Звірослови — це чудернацькі середньовічні енциклопедії про тварин. З них давні українці могли дізнатися, що, наприклад, саламандри не горять у вогні, а носороги — схожі на бика істоти, що витоптують поля пшениці. «Звірослов» Тані Малярчук продовжує втрачену середньовічну традицію. Людина, на думку авторки, подібна на метелика (курку, собаку, медузу, щура, ворона, слимака, свиню, зайця, пуму), це істота, яка хоче, щоб її любили, а її не любить ніхто...


" Як тебе звати?

- Капітоліна.

- ???

- …але можна просто Ліна.

- Ну чого ж. Капітоліна так Капітоліна, - він сміється. - Скільки тобі років?

- Двадцять три. Буде. Через три з половиною місяці.

- Ти приїхала до Києва недавно?

- Два дні тому.

- Чому до Києва?

- Як вам об’яснити… Я дуже люблю «Київський» торт. А свіжим він тільки у Києві буває. Ну дуже люблю «Київський» торт! Жити без нього не можу."

"Ось що я вам скажу, Тамарочко Павлівно, повертайтеся до себе додому. Врешті-решт це ваш дім, тож поборіться за нього. Не бійтеся щура. Живіть з ним. Вивчіть його характер. Втріться до нього в довіру. А потім, коли він вже перестане від вас ховатися, коли довіриться вам і втратить пильність - тоді завдайте смертельного удару. У найнесподіваніший момент. Спідтишка. У спину. Як і годиться справжній жінці."

Львів

Нічний потяг. Ранок. Львів.
Місто, яке для мене назавжди зостанеться містом натхнення, душевного тепла, рідних людей, дощу і віршів з кавою.
Мрію про зустріч, довгі прогулянки з світлинами,про ночі, всипані розмовами і про те, що залишається в серці опісля.
Люблю і вірю